Останні дві роботи, фотоальбоми, були зроблені вже після добровільного звільнення з друкарні. Як я згадував, тоді багато часу я посвячував теоретичним знанням. Переглядав всі картинки в гуглі за словом "bookbinding". Знаходив кратинку, зберігав. В основному шукав якісь описи робіт, фото послідовних операцій. Особливо мене тішили картинки устаткування, а ще більше фотографії якихось заморських палітурних майстерень. Я бачив багато молодих людей, які роблять те що мені подобається, багато в одній майстерні, які вчаться в когось, і вчаться якось послідовно, і професійно. З літератури по палітурній справі в мене був на той час тільки Джонсон, якого я згадував.
В російськомовному чи україномовному інтернеті взагалі ну просто капля інформації по палітурній справі. Або попадались майстерні по виготовленню студентських дипломів і курсових, або ну такі вже мішурні палітурки, що воно не затягувало взагалі. Про стан палітурної справи, про те що я бачив на виставках, скільки воно коштує, і як воно робиться я напишу в наступних дописах. А про приємне, то найшов таких блог "Дневник одного переплетчика". Нехай мені пробачить автор, якщо я якось не правильно трактую, але в нього всетаки більший наголос на теставрації книг, максимальному збереженні їх в тому вигляді якому вони є. Хоча зараз на його сторінці зявились робити творчі. Найважливіше, що я найшов на тому сайті то це титулки старих підручників по палітурній справі. Також, не без проблем я знайшов основну книгу Сімонова в електронному вигляді. Тобто те що я знаходив було за якісь там вебмані. Але товариш мені її купив і вислав, за що я йому також дуже вдячний. Сімонов мав свої плюси і мінуси, в порівнянні з Джонсоном, я не про авторів, а про книги (жартую). Книга Сімонова була кінця 19 століття, і всі рецептури були, ну ще пів біди, що в в неметричних величинах, але найгірше шо там були всякі такі назви речовин, що зараз їх не знайти, всякі там коріння, масла екзотичні, ну і як він розказував, що таке і таке устаткування можна замовити в такого і такого майстра. Пішов до майстрів - якісь раніше майстри кращі були, не було такого всякого автоматизованого обладнання, але вміли робити більше. Якось за два дні я перечитав 300 чи 400 сторінок Сімонова. Найбільше мені сподобалась вступна стаття. На початку дуже загально написано, але коли я читав ті рядки, то відчував, що за сто років мало що змінилось в деяких речах. Далі в вступній статті вже описуються розділи, але перші сторінки пропоную прочитати:
Також хочу згадати, що одна майстерня яка справили велике враження, то це російська "Книжная мозаика", там є дійсно фантастичні речі. Не всі речі там мені подобаються, бо там є явно зроблені на незнавців, але ті що вартісні, їх і більше, і вони все переважують. Вони зроблені багато, яскраво, але з великим смаком, зі своїм неповторним стилем. Наприклад ця робота. Після тих робіт, мені ще більше стала цікавою бути мозаїка, чи аплікація шкірою.
Немає коментарів:
Дописати коментар